За місяць : 2
статей : 1019
| Рубрики : | Персоналії |
Возняк Михайло Степанович [03.10.1881, с. Вільки Мазовецькі Рава-Руського повіту Королівства Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія, нині – с. Волиця Львівського р-ну Львівської обл. – 20.11.1954, Львів] – літературознавець, фольклорист, бібліограф. Академік ВУАН / АН УРСР (1929–1934, від 1939 р.), професор (з 1939 р.). Член Бібліографічної (Бібліологічної) комісії Наукового товариства імені Шевченка (1909–1923), дійсний член НТШ (від 1911 р.). Доктор філологічних наук (1951 р., без захисту дисертації). Депутат Верховної ради УРСР 1-го скликання (1940–1947). Член Спілки радянських письменників України.
Зростав у сім’ї малоземельних селян; батьки, попри незаможність, намагалися всім дітям дати бодай мінімальну освіту.
Навчався в початковій школі в с. Вільки Мазовецькі (1888–1890), семирічній школі в м. Рава-Руська (1890–1895), Академічній українській гімназії у Львові (1897–1904). Багато в чому стимул до послідовного навчання спричинювався потягом молодого Михайла до читання книжок.
Вищу освіту здобував упродовж 1904–1908 рр. на відділенні української філології філософського факультету Львівського університету, де його наставниками були професори О. Колесса, К. Студинський, С. Вітковський та ін. Належав до Українського студентського товариства «Академічна громада» при університеті (створене 1896 р.), долучався до студентського руху за український університет у Львові, що розгортався ще з кінця 19 ст. У студентські роки почав займатися науковими студіями.
У 1906 р. вступив до Руського товариства педагогічного (засноване 1881 р.; з 1912 р. – Українське педагогічне товариство, у 1923–1939 рр. – УПТ «Рідна школа»). Долучався до аналізу підручників для українських шкіл.
Після закінчення університету за рішенням Краєвої шкільної ради працював учителем Академічної української гімназії у Львові (1908–1914). Педагогічну працю поєднував з науковою діяльністю. У цей період побачила світ значна кількість його розвідок різноманітної тематики, для молодого вченого з-посеред пріоритетних напрямів студій були постаті М. Шашкевича та Т. Шевченка. Основні свої праці публікував у «Записках НТШ» та літературному журналі «Неділя».
1909 року разом із М. Грушевським, В. Дорошенком, І. Крип’якевичем та іншими науковцями М. Возняк став співзасновником Бібліографічної (Бібліологічної) комісії НТШ, був її секретарем, займався проблемами укладання українознавчої бібліографії.
У 1911 р. М. Возняка за поданням К. Студинського обрано дійсним членом філологічної секції НТШ. Того ж року став членом львівської «Просвіти», був дописувачем її друкованого органу – журналу «Письмо з Просвіти», активно досліджував діяльність Товариства від його заснування в 1868 р. до середини 10-х рр. 20 ст., визначив періодизацію його розвитку до 1913 р. Серед цих досліджень найвагомішими є праці «Дещо про ціль «Просвіти», «Пам’яті поета-просвітителя», «Короткий історичний огляд діяльности Товариства «Просвіта», «Історія національно-культурного зриву наших предків…», «Наші університетські традиції у Львові» (всі – 1913). Науково-популярна стаття «Українське Товариство "Просвіта" у Львові», опублікована в журналі «Украинская жизнь» (Москва), і дотепер є однією з найбільш ґрунтовних розвідок, що дають глибоке розуміння розвитку просвітницького руху в Галичині та його коренів.
М. Возняк докладно аналізував видавничу діяльність «Просвіти» у 80-х – на поч. 90-х рр. 19 ст., вивчав її досвід з розширення мережі читалень; відзначав позитивне значення утвореного в 1884 р. при «Просвіті» комітету, який займався справами читалень, надавав необхідні поради їхнім засновникам. Вчений дослідив історію першої української читальні в Галичині, що виникла в давньому українському місті Коломия.
З початком Першої світової війни М. Возняк був змушений покинути Галичину та переїхати до Відня. Став активним членом Спілки визволення України (СВУ), підтримував її політику, наріжним каменем якої було здобуття державної самостійності України, допомагав активістам СВУ в проведенні просвітницької роботи серед полонених українців. У статті «Самостійність України й інтереси Почвірного союза» М. Возняк акцентував увагу на визначній ролі України в міжнародній політиці, подав історію боротьби українців за самостійність. Разом із В. Дорошенком редагував головний пресовий орган СВУ – «Вістник Союзу визволення України» (виходив з жовтня 1914 р. до листопада 1918 р., в останньому році – під назвою «Вістник політики, літератури й життя»). У Відні, крім громадсько-політичної роботи, працював викладачем у гімназії, організуваній І. Кокорудзем, в якій упродовж 1917–1918 рр. читав лекції з латинської та грецької мов.
Після закінчення Першої світової війни М. Возняк у 1918 р. повернувся до Галичини, де поринув в активну громадсько-політичну й наукову роботу в НТШ у Львові, зокрема в Бібліографічній (Бібліологічній) комісії Товариства, брав діяльну участь в акціях УПТ «Рідна школа», співпрацював з Українським науковим інститутом книгознавства (УНІК), із 1926 р. був позаштатним іноземним співробітником часопису УНІК «Бібліологічні вісті».
Продовжував підтримувати тісні взаємини з академіком ВУАН, головою НТШ К. Студинським, який у 1924 р. клопотав перед ВУАН про надання молодому науковцеві звання члена-кореспондента. На початку 1929 р. Комісія мовознавства і красного письменства під головуванням К. Студинського вибрала вченого кандидатом на звання академіка; того ж року М. Возняка та ще кількох науковців зі Східної Галичини було обрано дійсними членами ВУАН. Однак невдовзі вченого через активну громадсько-політичну роботу в Галичині, «контрреволюційну діяльність» з ВУАН, як і К. Студинського, відрахували (1934).
М. Возняк брав активну участь в організаційному оформленні Українського товариства бібліофілів у Львові, що було створене 1929 року на чолі з Є.-Ю. Пеленським. Співпрацював із часописом «Українська книга». В серії видань «Української книгознавчої бібліотеки», започаткованої товариством, вийшла його праця «До історії видань Квітчиної «Марусі» (1937).
Активно співпрацював із комісією давнього письменства Київського інституту народної освіти, куди надсилав фотографії стародруків. Тільки впродовж травня 1930 р. він переслав 90 фотографій із поясненням та додатками.
Під час польської окупації Галичини через принципову відмову скласти присягу новій владі тривалий час М. Возняк був безробітним і займався переважно науковою працею, публікуючи свої твори. У середині 1930-х рр. М. Возняк через негативні відгуки польської влади, спричинені його критичними публікаціями про ворожу політику щодо українського населення, не зміг стати професором Львівського університету. Зі вступом Червоної Армії до Львова 18 жовтня 1939 р. призначений професором історії української літератури цього вишу. Того ж року, згідно з постановою Загальних зборів Академії Наук УРСР від 3 грудня, М. Возняка поновили у званні дійсного члена (академіка) АН УРСР.
Наприкінці 1939 р. М. Возняк (разом із Ф. Колессою і В. Щуратом) уперше здійснив поїздку в Радянську Україну. У Києві він звернувся із клопотанням до ЦК КП(б)У про надання Львівському університетові імені Івана Франка. Відповідно до цієї пропозиції Верховна Рада УРСР Указом від 9 січня 1940 р. надала Львівському державному університету ім’я Івана Франка. Того ж року вчений був призначений на посаду завідувача кафедри української літератури.
1 лютого 1940 р. М. Возняк очолив Львівське відділенням Інституту української літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР (1940–1941, 1944–1946); згідно з рішенням Президії АН УРСР від 25 лютого 1940 р. М. Возняка разом із В. Щуратом та К. Студинським уведено до складу вченої ради Інституту української літератури ім. Т. Г. Шевченка. Одним із найбільших досягнень М. Возняка впродовж 1939–1945 рр. була робота над 25-томним ювілейним виданням спадщини І. Франка, яке не було реалізоване через війну.
1940 року обраний депутатом до Верховної Ради УРСР. Після Другої світової війни кілька разів обирався депутатом Львівської міської Ради депутатів трудящих.
На початку 1943 р. вчені, що залишилися в окупованому Львові, створили Об’єднання праці українських наукових робітників при Українському Центральному Комітеті. М. Возняк очолив в ньому підрозділ української літератури філологічної групи.
Від 1951 р. М. Возняк керував відділом української літератури Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові (нині Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України).
Друга половина 1940-х – поч. 1950-х рр. – один із найважчих періодів у громадській та науково-педагогічній діяльності М. Возняка. В цей час його, як і багатьох інших західноукраїнських вчених, піддавали моральному терору, постійним звинуваченням за «антирадянські погляди» і цькуванню з боку партійних органів, нищівно критикувалися його праці.
20 листопада 1954 р. академік помер. Похований на Личаківському меморіальному цвинтарі у Львові. До п’ятиріччя від дня його смерті (1959), за сприяння ректора Львівського державного університету ім. І. Я. Франка Є. Лазаренка на могилі науковця встановлено художньо оформлену плиту. Тоді ж в університеті відбувся пам’ятний вечір, на якому виступили М. Деркач, Є. Лазаренко, М. Рудницький, відомі громадсько-політичні діячі.
М. Возняк – автор понад 600 наукових праць (монографій, статей, рецензій) з питань літературознавства, мовознавства, фольклористики, історії культури, театру; десятків неопублікованих розвідок та великої кількості бібліографічних матеріалів.
Мав тривалі дружні взаємини з М. Грушевським, В. Дорошенком – упорядником архіву І. Франка, І. Кревецьким – директором Бібліотеки Наукового товариства ім. Т. Шевченка (1909–1937 рр., із перервами), В. Щуратом та іншими, які зіграли важливу роль у формуванні наукових та політичних уподобань молодого науковця.
Вчений досліджував історію давнього українського письменства, вивчав творчість письменників 19 – поч. 20 ст., зокрема І. Франка, Лесі Українки, Г. Квітки-Основ’яненка, М. Шашкевича, Марка Вовчка, М. Гоголя та ін. Т.Шевченку дослідник присвятив майже три десятки статей, зокрема: «Перша вистава «Назара Стодолі в Галичині» (1911), «З оточення Тараса Шевченка» (1925), «Спогади Агати Кускової про Тараса Шевченка» (1926), «Слід зацікавлення Шевченка Галичиною в 1843 р.» (1934), «Автограф Шевченка в альбомі Марусі Селецької» (1939) та ін. Більшість із них у радянський період були заборонені.
Друкувався з 1902 р., статті і замітки публікував у виданнях «Просвіти», РТП / УПТ, в журналах «Літературно-науковий вісник», «Неділя», «Ілюстрована Україна», «Украинская жизнь», щоденній газеті «Діло». Протягом 1920–1939 рр. публікував свої праці в часописах «Вікна», «Нові шляхи», «Культура», «Життя й революція», «Глобус», «Україна», у збірнику «За сто літ».
М. Возняк – автор фундаментальних праць з історії давньої української літератури та фольклору: «Матеріали до історії української пісні і вірші: тексти й замітки» (1913, 1914, 1925. Вип. 1–3), «Початки української комедії (1619–1819)» (1919; 2-е вид. – Нью-Йорк, 1955); упорядник збірників «Українські перекази» (Краків; Львів, 1944), «Українські народні казки» (Київ, 1946–1948. Кн. 1–3).
Вершинним здобутком вченого як літературознавця стала його багатотомна праця «Історія української літератури» (1920–1924) – одна з перших робіт, що репрезентувала огляд українського письменства від початків і до кінця 18 ст. Цю працю він присвятив борцям за волю України: «Славній памяти невмирущих борців за зєдинену, вільну, самостійну і незалежну Україну». Автор розглядав українську культуру й українське мистецтво 17 і 18 ст. в західноєвропейському контексті. Праця стала підґрунтям для обрання М. Возняка академіком ВУАН. В радянський час видання зберігалось у спецсховах бібліотек.
М. Возняк – автор студій з мовознавства, історії правопису. Був палким прихильником гармонізації мови галицьких та підросійських українців. Написав праці «Наша рідна мова, географія України і характер українця, поляка, москаля» (1917), «Про українську мову в давньому минулому» (рецензія на працю І. Свєнціцького «Нариси з історії української мови», 1920), упорядкував «Український правопис із словничком» (1929), схвалений ВУАН та НТШ; на вимогу НТШ Львівська шкільна кураторія почала видавати цим правописом деякі читанки для шкіл. Наскрізною лінією мовознавчих наукових робіт академіка стала теза: «Без мови нема народности, рідна мова найкраще відбиває в собі думки й почуття цілої суспільности, всього народу... В мові, її історії ... відбилися прояви самостійного духовного життя будучого окремого народу».
Цікавими й оригінальними є студіювання М. Возняком підручників – «Причини до студій над писанням Лаврентія Зизанія» (1908), «Філологічні праці Івана Могильницького» (1910), «Граматика Лаврентія Зизанія 1596 р.» (1911); «Перша редакція "Розправи о язиці южнорускім і єго наречіях" Якова Головацького» (1914), «Уривок граматики давньої церковнослов'янської мови в порівнянні з українською» (1924), «Коротка граматика давньої церковно-слов’янської мови в порівнянні з українською для вжитку в середніх школах» (1925) та ін. Однією із ґрунтовних наукових праць цього циклу є «Галицькі граматики української мови першої половини ХІХ ст.» (1911), де автор проаналізував зміст підручників із граматики, їх походження, відмінності та впливи на освітній процес для українців Австро-Угорщини; докладно розглянув граматики О. Левицького, Й. Лозинського, І. Вагилевича, Т. Глинського, Я. Головацького та ін.
Значну кількість праць дослідник присвятив «Руській трійці». Хронологічно першою стала стаття «Маркіян Шашкевич як фольклорист». Опрацьовуючи літературну спадщину М. Шашкевича, академік увів у науковий обіг значну кількість раніше невідомих відомостей про діяча «Руської трійці». У праці «Містерія з одним рукописом Шашкевича» М. Возняк дослідив Шашкевичів переклад «Слова о полку Ігоревім»; докладно вивчав питання походження текстів «Читанки» М. Шашкевича, історію її видання дослідник розглянув у статті «Століття "Читанки" Маркіяна Шашкевича»; новизною матеріалу вирізняється стаття «Писання Маркіяна Шашкевича». Окремі аспекти видавничої діяльності діяча «Руської трійці» М. Возняк розглянув у статті «До історії альманахів М. Шашкевича». 1912 р. учений випустив друком «Читанку для малих дітей…» в авторському виконанні М. Шашкевича 1836 року; ця публікація стала бібліографічною рідкістю.
Вчений жваво цікавився історією козаччини, його перу належать праці «Виправа запорожців на Перекоп 1608 р.» (1930), «Хто ж автор так званого “Літопису Самовидця?”» (1933), «Псевдо-Кониський і Псевдо-Полетика. “Історія Русів” у літературі й науці» (1939).
Більшість літературознавчих досліджень (їх налічується майже 150) вчений присвятив І. Франкові. Опублікувавши першу розвідку «Житє і значіннє Івана Франка» (1913), М. Возняк протягом усього життя досліджував творчість письменника, першим запровадив термін «франкознавство», опублікував низку невідомих на той час творів І. Франка.
М. Возняк – ініціатор 25-томного видання «Твори І. Франка» (Київ, 1941, ч. 1, 2) та серійного видання «Іван Франко. Статті й матеріали» (Львівський державний університет ім. І Франка, видається з 1948 р.). Упродовж 1948–1954 рр. опублікував у збірнику 14 наукових праць (по декілька в кожному випуску).
У повоєнний час вийшли друком ґрунтовні монографічні розвідки науковця (майже всі – посмертно): «Титан праці» (1946), «З життя і творчості Івана Франка» (1955), «Нариси про світогляд Івана Франка» (1955), «Велетень думки i праці: шлях життя i боротьби Івана Франка» (1958) та ін. У рукопису залишилися «Спроби хронологічного опису писань І. Франка за 1873–1880 рр.»
У роки німецької окупації разом з іншими працівниками НТШ рятував архів та бібліотеку І. Франка, яку німці розпорядилися вивезти на Захід.
Особливу увагу вчений приділяв бібліографії. Визначальною ознакою більшості його наукових праць є ґрунтовне бібліографічне оснащення (внутрішньотекстова бібліографічна інформація, історіографічні огляди, підрядкові бібліографічні посилання тощо), що свідчить про кропітку роботу дослідника як бібліографа.
Так, текст монографії «Велетень думки i праці: шлях життя i боротьби Івана Франка», крім посилань на літературу в підрядкових примітках (майже 50 назв), містить також внутрішньотекстові бібліографічні посилання. У праці «Спроби хронологічного опису писань І. Франка за 1873–1880 рр.» М. Возняк подав ґрунтовний бібліографічний опис друкованих праць І. Франка: назва твору письменника, його початок (якщо йдеться про поезію), дату й місце написання, відомості про передруки, переклади іноземними мовами.
Велику кількість внутрішньотекстових і підрядкових посилань представлено, зокрема, в брошурі М. Возняка «Маркіян Шашкевич як фолькльорист» (1911). У виданні на основі праці М. Сперанського «Малорусская песня в старинных русских печатных песенниках» («Этнографическое обозрение», 1909 р., № 2/3) подано 26 назв російських збірників, у яких представлено й українські народні пісні. Бібліографічний опис цих видань спрощений: назва, рік видання й кількість вміщених українських пісень. Також наведено бібліографічні відомості (місце і рік видання, кількість частин) про книгу «Собрание русских народных песен с голосами, положеных на музыку Йваном Прачем» як доповнення до праці М. Сперанського та бібліографічного покажчика Б. Грінченка «Литература украинского фольклора», із зазначенням, що вона була невідома обом авторам.
Свої дослідження М. Возняк оснащував не лише бібліографічним апаратом, а й доповнював іншими допоміжними елементами. Зокрема, кожний том «Історії української літератури» супроводжувався синхроністичними таблицями письменства давньої доби, синхроністичними переглядами релігійної полеміки, змістом кожного тому, бібліографічними покажчиками літератури, покажчиками змісту, та списком ілюстрацій.
Вагомими є праці вченого з історії української бібліографії. Зокрема, це статті «З бібліографічних занять Івана Вагилевича» (2013), посмертні згадки про М. Комарова та І. Левицького.
У статті «До діяльности Михайла Комарова» (1927) М. Возняк подав змістовну характеристику бібліографічного напряму в житті одеського діяча культури, перелік його праць, рецензії на них І. Франка, В. Доманицького. Також автор зробив спробу визначити датування листів М. Комарова, адресованих О. Кониському, В. Левицькому(Лукичу), І. Франку, до редакцій газети «Діло» та журналу «Зоря».
Тісно пов’язана з бібліографією діяльність М. Возняка як рецензента. Він – автор майже 50 рецензій з питань літературознавства, фольклору, історії, бібліографії, які опублікував здебільшого в 1907–1920-х рр. і які нині є бібліографічною рідкістю. У 1911 р. в «Записках НТШ» під рубрикою «Бібліографія» опубліковано рецензії М. Возняка на праці «Обзор рукописей библиотеки Императорского Университета св. Владимира» С. Маслова, «К библиографии драматических переделок из Гоголя» В. Данилова, «Орнамент Пересопницького Евангелія» Г. Павлуцького, «Bibliografia słowianoznawstwa Polskego» Е. Колодзейчика.
В рецензіях учений розглядав питання систематизації матеріалів у бібліографічних покажчиках, принципи відбору творів, доповнював рецензовані праці цінними матеріалами із власних напрацювань. Насамперед це стосується бібліографічної праці польського славіста, історика, етнографа, бібліографа Е. Колодзейчика, яку М. Возняк доповнив більш як 30 назвами польською мовою й зауважив, що використання укладачем бібліографічних покажчиків М. Павлика, І. Левицького, Б. Грінченка значно поліпшили б його працю.
Як спробу бібліографії другого ступеня можна розглядати підготовлений М. Возняком огляд бібліографічних покажчиків (неопублікований), до якого увійшли видання, укладені І. Левицьким, М. Комаровим, М. Павликом, Б. Грінченком, С. Каратаєвим, П. Пекарським, Д. Баликою та іншими, а також покажчики змісту низки українських і російських періодичних видань: «Журнал Министерства народного просвещения», «Современник», «Отечественные записки», «Киевская старина», «Літературно-науковий вістник» та ін.
Про важливу роль бібліографії в науковій діяльності М. Возняка свідчать його рукописні матеріали, що зберігаються у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника. Це спроби персональної бібліографії І. Франка, П. Грабовського, список власних праць ученого; картотека матеріалів про українських письменників, картотека матеріалів з українського мовознавства, фольклору; виписки з різних джерел про життя і творчість І. Франка; бібліографічні відомості про переклади творів світової літератури українською мовою тощо.
Академік Возняк виховав і вишколив когорту аспірантів, молодих викладачів, учених-літературознавців, які згодом стали кандидатами і докторами філологічних наук, доцентами і професорами.
М. Возняк був відомим колекціонером української книги. Особиста бібліотека науковця охоплювала майже 15 тис. книжок і періодичних видань. З надзвичайною ретельністю вчений зібрав франкіану. Історія формування бібліотеки вченого бере початок від книжки Ів. Барвінського, на якій зберігся дарчий напис: «Для Михаїла Возняка ученика ІІІ кляси за похвальні обичаї і тревалу пильність. Рава, дня 12 липня 1895 госп. кл.». Очоливши кафедру української літератури Львівського університету, передав кафедрі книжки із власної бібліотеки, доклав багато зусиль для поповнення фондів новими виданнями: «доповнив бібліотеку кафедри, дарувавши їй понад півтисячки книжок, закуплених в Івана Кревецького», постійно поповнював її. Після смерті науковця, згідно із заповітом, його бібліотека повинна була зберігатись в університеті. Проте відповідно до наказу по Львівській філії АН УРСР від 19 січня 1955 р. книжкову колекцію разом із архівом М. Возняка було передано до Львівської наукової бібліотеки АН УРСР (нині – ЛННБУ ім. В. Стефаника), де вона зберігається дотепер як «Збірка М. С. Возняка». Книжкову спадщину, яка входить до іменного зібрання вченого, зосереджено в окремій кімнаті, рукописні матеріали (рукописи його неопублікованих монографій про Г. Квітку-Основ’яненка, Марка Вовчка, Ю. Федьковича, Панаса Мирного, М. Грушевського, ґрунтовне дослідження «Від появи "Кобзаря" Т. Шевченка до наших днів», низка праць з історії української літератури тощо) – у відділі рукописів (фонд № 29) бібліотеки.
Упродовж 1950–1970-х рр. постать М. Возняка, як і більшості національно свідомих галицьких громадсько-політичних діячів і науковців, загалом замовчувалася.
Однак здобутки вченого та його внесок у розвиток українського літературознавства були настільки вагомими, що вони ставали предметом обговорення на наукових конференціях і в радянський період. В 1981 р. широко відзначено 100-ліття від його народження. А в 1990 р. у Львівському державному університеті ім. І. Франка відбулися наукові читання «Академік М. Возняк і розвиток української національної культури».
Після смерті вченого значну роботу щодо вивчення та популяризації його наукової спадщини провадили М. Нечиталюк, О. Мороз, І. Денисюк, М. Вальо, М. Мороз та ін.
Книгознавчі та бібліографічні аспекти наукових зацікавлень М. Возняка досліджували М. Вальо та М. Гуменюк. В 1968 р. у збірнику «Українське літературознавство» (вип. 4) було вміщено бібліографічний покажчик М. Мороза «Бібліографія наукових праць академіка М. С. Возняка», яка вміщує 417 позицій. Бібліографічну цінність має машинописний покажчик праць М. Возняка, (укладачі М. Бідненко та Ю. Заяць), який тривалий час був захований у спецфондах тогочасної ЛНБ ім. В. Стефаника АН УРСР.
Іменем академіка Михайла Возняка названа вулиця у Львові, а також кафедра української літератури в Львівському національному університеті імені Івана Франка.
Огляд бібліографічних покажчиків // Архів АН УРСР. – Ф. 29, спр. 60–58.
Спроби хронологічного опису писань І. Франка за 1873–1880 рр. // Відділ рукописів АН УРСР. – Ф. 29, спр. 3, арк. 52.
Буквар Ос. Лозинського з 1838 р. / М. Возняк // Зап. НТШ : вид-во, присвяч. науці і письменству укр.-рус. народу. – Львів : Накладом Т-ва імені Шевченка. – Т. 91, кн. 5. – С. 160–164.
Студії над галицько-українськими граматиками XIX в. / М. Возняк // Зап. НТШ : вид-во, присвяч. науці і письменству укр.-рус. народу. – Львів : Накладом Т-ва імені Шевченка. – Т. 89, кн. 3. – 1909. – С. 111–143 ; Т. 90, кн. 4. – 1909. – С. 33–118 ; Т. 91, кн. 5. – 1909. – С. 126–150 ; Т. 93, кн. 1. – 1910. – С. 90–131 ; Т. 94, кн. 2. – 1910. – С. 107–161 ; Т. 95. кн. 3. – 1910. – С. 83–106 ; Т. 98. кн. 6. – 1910. – С. 75–146.
Українсько-руський архів / Наук. Т-во ім. Шевченка, Іст.-філос. секція. – Львов : З друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка, 1906– . Т. 5 : Філологічні праці Івана Могильницького / вид. Михайло Возняк. – Львів, 1910. – 243 с. ; Т. 9, [вип.] 1 : Матеріяли до історії української пісні і вірші : тексти і замітки / вид. Михайло Возняк. – Львів, 1913. – 240 с. ; Т. 10, [вип.] 2 : Матеріяли до історії української пісні і вірші : тексти і замітки / вид. Михайло Возняк. – Львів, 1914. – С. 241–480 ; Т. 11, [вип.] 3 : Матеріяли до історії української пісні і вірші : тексти і замітки / вид. Михайло Возняк. – Львів, 1925. – С. 481–591.
Перша українська читальня в Галичині / М. Возняк // Письмо з Просвіти. – 1911. – № 5–8. – С. 202–207.
Граматика Лаврентія Зизанія з 1596 р. / М. Возняк ; НТШ. – Львів, 1911. – 111 с.
Граматика Лаврентія Зизанія з 1596 р., I–IV / М. Возняк // Зап. НТШ : вид-во, присвяч. науці і письменству укр.-рус. народу. – Львів, 1911. – Т. 101, кн. 1. – С. 5–38.
В справі ювілею столітніх уродин Т. Шевченка / М. Возняк // Неділя. – 1912. – Ч. 10. – С. 12–16.
До історії альманахів М. Шашкевича / М. Возняк // Неділя. – 1912. – Чис. 13. – С. 5–9.
Наші університетські традиції у Львові / М. Возняк // Ілюстрована Україна. – 1913. – Чис. 1. ; Чис. 2. ; Чис. 3. ; Чис. 4. – С. 4–6; Чис. 8. – С. 6–8.
Перша комісія для українських шкільних підручників / М. Возняк // Наша Школа. – 1913. – Чис. ІІ, – С. 79–83.
Історія одної читанки / М. Возняк // Наша Школа. – 1913. – Чис. III, – С. 167–75.
З бібліографічних занять Івана Вагилевича / подав Михайло Возняк // Зап. НТШ / під ред. М. Грушевського. – Львів, 1913. – Т. 116, кн. 4. – С. 168–176.
Короткий історичний огляд діяльності тов. «Просвіта» / М. Возняк // Письмо з «Просвіти». – 1913. – Чис. 7. – С. 193–204.
Украинское общество «Просвіта» во Львове / М. Возняк // Украинская жизнь. – 1913. – № 6. – С. 57.
Наша рідна мова / М. Возняк. – 2-ге вид. – Відень, 1916. – 48 с.
Українська Державність / Михайло Возняк. – Відень : З Друк. Адольфа Гольцґавзена, 1918. – 152 с.
До історії почаївських видань ХVІІІ в. / М. Возняк // Зап. НТШ. – Львів, 1920. – Т. 130. – С. 107–119.
Історія української літератури : [у 3 т.] / Михайло Возняк ; Накладом Т-ва «Просвіта». – Львів :: З друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка, 1920. – (Загальна бібліотека «Просвіти» ; ч. 1). Т. 1 : До кінця XV віку : (з 53 іл.). – 1920. – 344 с. : іл., табл. – Важніша літ. предмету: с. 300–330. ; Т. 2 : Віки XVI–XVIII, ч. 1 : (з 46 іл.). – 1921. – 416 с. : іл., табл. – Важніша літ. предмету: с. 377–398. ; Т. 3 : Віки XVI–XVIII, ч. 2 : (з 54 іл.). – 1924. – 564 с. : іл., табл. – Важніша літ. предмету: с. 530–550.
Коротка граматика давньої церковно-слов’янської мови в порівнянні з українською для вжитку в середніх школах / Михайло Возняк. – Львів : Друк. ОО. Василiян у Жовквi, 1925. – 64 с.
До діяльности Михайла Комарова / Михайло Возняк // Бібліол. вісті. –1927. – № 4. – С. 12–46.
Журнальні плани Франка в рр. 1884–86 / М. Возняк // Україна. – 1927. – Кн. 3. – С. 17–80.
З приводу двадцятиліття «Кобзаря» в редакції В. Доманицького : (його листування з Ів. Франком) // За сто літ : матеріяли з громад. і літ. життя України ХІХ і поч. ХХ ст. / під ред. М. Грушевського. – Харків ; Київ, 1930. – Кн. 5. – С. 272–304. – (Зап. кол. Іст. Секції Укр. Наук. Т-ва в Київі ; т. 31).
Хто й чому започаткував азбучну справу з 1859 р. / Михайло Возняк // Шлях виховання й навчання. – 1936. – Кн. 1. – С. 16–27.
До історії видань квітчиної «Марусі» / Михайло Возняк // Укр. книга. – Львів, 1937. – № 2. – С. 35–45.
З мандрівок збирача Маріяна Ґоржковського по Лівобережжі / Михайло Возняк // Укр. книга. – 1937. – № 4/5. – С. 111–116.
Шашкевичіяна. Містерія з одним рукописом Шашкевича. До історії видання писань Шашкевича / Михайло Возняк // Укр. книга. – Львів, 1937. – № 2. – С. 49–51.
До історії віденського «Вінка» / Михайло Возняк // Укр. книга. – Львів, 1938. – № 6/7. – С. 105–115.
Українські перекази / зібрав М. Возняк. – Репр. відтворення вид. 1944 р. – Київ : Абрис, 1993. – 111, VII c. : іл. – Вих. дані ориг.: Краків ; Львів : Укр. вид-во, 1944. – Тит. арк. репр.
Титан праці : [І. Франко] / Михайло Возняк. – Львів : Вільна Україна, 1946. – 93 с.
Українські народні казки. В 3 кн. Кн. 1 / упоряд. М. Возняк. – Київ : Держлітвидав, 1946. – 124 с.
Першодруки Лесі Українки / М. Возняк // Наук. зап. Львів. держ. ун-ту ім. І. Франка. – Т. ХІХ. – Вип. І. – Львів, 1951. – С. 20–51.
Про принципи видавання творів Івана Франка / М. С. Возняк // Вісн. АН УРСР. – Київ, 1951. – № 7. – С. 48–60.
Перше видання «Кобзаря» [Т. Шевченка, 1840 р.] / Михайло Возняк // Жовтень. – 1955. – № 3. – С. 93–97.
Велетень думки і праці: шлях життя і боротьби Івана Франка / Михайло Возняк ; підгот.: О. Н. Мороз, М. Ф. Нечиталюк. – Київ : Держ. вид-во худож. літ., 1958. – 403 с. – Бібліогр. у підрядк. прим.
Листи Михайла Грушевського до Михайла Возняка / Публ. М. Гнатюка // Записки НТШ. – Львів, 1990. – Т. ССХХХІ : Праці філологічної секції. – С. 326–338.
Лист академіка М. С. Возняка до невідомого адресата про план написання «Історії української літератури» / Михайло Возняк ; автограф листа виявив і підготував до публ. Михайло Нечиталюк // Дзвін. – 1993. – № 10/12. – С. 157.
Історія української літератури : у 2 кн. / М. С. Возняк ; [ред. М. П. Парцей]. – 2-е вид., випр. – Львів : Світ, 1992– . Кн. 1. – 1992. – 694 с. : іл., табл. – [Список літ.]: с. 633–676 та у підрядк. прим. ; Кн. 2. – 1994. – 558 с. : іл., табл. – [Список літ.]: с. 510–530 та у підрядк. прим.
Студії над українськими літописами : зб. наук. пр. / / Михайло Возняк ;М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка ; упоряд., вступ. ст. та комент. Н. Федорак. – Львів, 2011. – 595 с. – Бібліогр. у підрядк. прим. – Зі змісту: Історія української літератури : (фраґменти) / Михайло Возняк. – С. 33–118 ; Старе українське письменство : вибір для серед. шк. : (фраґменти) / Михайло Возняк. – С. 119–134 ; Українські пісні й польські вірші з «Літописця» Єрлича / Михайло Возняк. – С. 135–148 ; Хто ж був автором т. зв. Літопису Самовидця? / Михайло Возняк. – С. 149–236 ; Псевдо-Кониський і псевдо-Полетика : («Історія Русовъ» у літературі й науці) / Михайло Возняк. – С. 237–251.
Історія української літератури / Михайло Возняк ; упоряд., передм. М. Гнатюка. – 2-е вид., випр. – Львів : Світ, 2012. – 871 с. : іл., табл. – Бібліогр.: с. 806–848 та у підрядк. прим.
Дорошенко В. Скромний вчений / Володимир Дорошенко // Вільна Україна. – Київ, 1940. – 29 лют. – С. 4.
Дорошенко В. Академік Михайло Возняк / Володимир Дорошенко // Укр. літ. газ. – Мюнхен, 1957. – Чис. 1 (січ.) ; Чис. 2 (лют.).
Пачовський Т. І. Праці М. С. Возняка про життя і творчість І. Франка : бібліогр. покажч. / Т. І. Пачовський, Я. І. Шуст // Франко Іван : ст. і матеріали / Львів. держ. ун-т ім. І. Франка ; редкол.: В. Т. Дмитрук [та ін.]. – Львів, 1956. – Зб. 5. – С. 407–422.
Нечиталюк М. Невтомний трудівник науки / Михайло Нечиталюк // Жовтень. – 1959. – № 11. – С. 148–152.
Возняк Михайло Степанович (1881–1954) // Друковані праці професорів, викладачів і співробітників Львівського університету за 1944–1969 роки : бібліогр. покажч. / Львів. держ. ун-т ім. І. Франка, Наук. б-ка ; склали: Н. Р. Бережна, І. Є. Громницька, Ф. П. Максименко (відп. ред.) [та ін.]. – Львів, 1962. – С. 172–176.
Возняк Михайло Степанович, 1881–1954 // Українські письменники : біобібліогр. слов. / редкол.: О. І. Білецький (голова) [та ін.]. – Київ, 1965. – Т. 4. – С. 206–210.
Мороз М. О. Бібліографія наукових праць академіка М. С. Возняка / М. О. Мороз // Укр. літературознавство. – 1968. – Вип. 4. – С. 173–202.
Лев В. Михайло Возняк – історик літератури і літературознавець / В. Лев // Зап. НТШ : вид-во, присвяч. науці і письменству укр.-рус. народу ; Накладом Т-ва імені Шевченка. – Львів : Нью-Йорк ; Париж ; Сідней ; Торонто: [б. в.]. – 1976 .– Т. 187 : Доповіді Ювілейного Наукового Конгресу для відзначення сторіччя НТШ = Papers of the Congress of Ukrainian Scholars of the Centennial of the Shevchenko Scientific Society. – С. 97–106.
Гонтар П. П. Вчений каменярської снаги : (до 100-річчя з дня народж. акад. М. С. Возняка) / П. П. Гонтар, І. О. Денисюк, І. І. Дорошенко, А. М. Халімончук // Укр. літературознавство. – 1981. – Вип. 36. – С. 112–117.
Мороз М. О. Визначний франкознавець : (до 100-річчя з дня народж. М. С. Возняка) / М. О. Мороз // Рад. літературознавство. – Львів, 1981. – № 10. – С. 60–66. – Бібліогр. у підрядк. прим.
Стасюк Є. Проникнуто глибоким почуттями : (з неопублік. спадщини М. С. Возняка) / Є. Стасюк // Вільна Україна. – 1981. – 4 жовт.
Пачовський Т. Піввіку досліджень / Теоктист Пачовський // Вітчизна. – 1981. – № 9. – С. 215–216.
Гринів Є. У боротьбі з носіями темряви / Євген Гринів // Жовтень. –1983. – № 1. – С. 82–87.
З приводу фотокопії «Русалки Дністрової» / М. С. Возняк // Формування і використання бібліотечних фондів : зб. наук. пр. / АН УРСР, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника ; редкол.: М. Г. Вавричин [та ін.]. – Київ, 1984. – С. 106–113.
Вальо М. А. Академік М. С. Возняк і книга / М. А. Вальо // Формування і використання бібліотечних фондів : зб. наук. пр. / АН УРСР, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника ; редкол.: М. Г. Вавричин [та ін.]. – Київ, 1984. – С. 98–106.
Гуменюк М. П. Бібліографія в наукових дослідженнях академіка АН УРСР М. С. Возняка / М. П. Гуменюк // Бібліотека, книга, читач : зб. наук. пр. / АН УРСР, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника ; редкол.: М. В. Лізанець (відп. ред.) [та ін.]. – Київ, 1987. – С. 76–83. – [Список літ.]: с. 82–83 (28 назв).
Академік М. Возняк і розвиток української національної культури : Наукові читання : Тези ; 20 березня 1990 р. – Львів,, 1990. – 111 с. – Із змісту : Абашина В. Просвітницька діяльність М. Возняка / В. Абашина. – С. 68–70 ; Бутрин М. Науково-довідковий апарат до «Історії української літератури» М. Возняка / М. Бутрин. – С. 61–63 ; Тур В. Галицькі граматики української мови першої половини 19 ст. в оцінці академіка М. Возняка. – С. 94–95.
Гуменюк М. П. Бібліографія в наукових дослідженнях академіка АН УРСР М. С. Возняка / М. П. Гуменюк // Біля джерел української радянської бібліографії / М. П. Гуменюк ; АН УРСР, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника. – Київ, 1991. – С. 45–53. – [Список літ.]: с. 52–53 (28 назв).
Нечиталюк М. У пошуках нової літературознавчої концепції : з нагоди перевид. «Історії української літератури» акад. М. С. Возняка : [рецензія] / Михайло Нечиталюк // Дзвін. – 1993. – № 10/12. – С. 154–156.
Возняк Михайло Степанович (1881–1954) // Особисті архівні фонди відділу рукописів : анот. покажч. – 2-е вид. випр. і допов. / НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника ; уклали: П. Баб’як [та ін.]. – Львів, 1995. – С. 34–36.
Габор В. В. Співпраця Михайла Возняка із закарпатською періодикою (20-ті рр. ХХ ст.) / В. В. Габор // Українська періодика : історія і сучасність : доп. та повідомл. третьої Всеукр. наук.-теорет. конф., 22–23 груд. 1995 р. / НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника ; відп. ред.: М. М. Романюк [та ін.]. – Львів, 1995. – С. 222–226.
Нечиталюк М. «Честь праці!» : два уривки із спогадів про акад. М. С. Возняка / Михайло Нечиталюк // Збірник праць і матеріалів на пошану Лариси Іванівни Крушельницької / В. Александрович, М. Бандрівський, М. Вальо [та ін.] ; НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника ; редкол.: М. М. Романюк (відп. ред.) [та ін.]. – Львів, 1998. – С. 286–298.
Нечиталюк М. «Честь праці!» : Академік Михайло Возняк у спогадах та публікаціях / Михайло Нечиталюк ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, Ін-т франкознавства, Ф-т журналістики. – Львів. : [б.в.], 2000. – 424 с.: іл.
Денисюк І. М. Возняк – фундатор українського франкознавства / Іван Денисюк // Літературознавчі та фольклористичні праці : у 3 т., 4 кн. / Іван Денисюк ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів, 2005. – Т. 2 : Франкознавчі дослідження. – С. 253−257.
Бродик З. З історії книжкової колекції Михайла Возняка / Зоряна Бродик // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В. Стефаника : зб. наук. пр. – Львів, 2005. – Вип. 13. – С. 458–463.
Денисюк І. Академік з легенди / Іван Денисюк // Укр. літературознавство : зб. наук. пр. / НАН України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – 2006. – Вип 68. – С. 402–424.
Геращенко М. В. Академік М. С. Возняк як бібліограф і бібліотекознавець / М. В. Геращенко // Українські вчені та бібліографи : навч. посіб. / М. В. Геращенко. – Київ, 2008. – С. 47–57.
Возняк Михайло Степанович : [біогр. довідка, список літ.] // Українські бібліографи. Біографічні відомості. Професійна діяльність. Бібліографія / ДЗ «Національна парламентська бібліотека України» ; авт.-уклад.: Р. С. Жданова, Н. І. Абдуллаєва, В. О. Кононенко. – Київ, 2008. – Вип. 1. – С. 65–66.
Бродик З. В. Книжкова колекція Михайла Возняка у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника / З. В. Бродик // Сучасні проблеми діяльності бібліотеки в умовах інформаційного суспільства : до 165-річчя Нац. ун-ту «Львівська політехніка» : матеріали наук.-практ. конф., 12 листоп. 2009 р., Львів / М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львівська політехніка», Наук.-техн. б-ка ; редкол.: О. В. Шишка [та ін.]. – Львів, 2009. – С. 99–107. – Список використ. джерел: с. 107 (9 назв).
https://ena.lpnu.ua/items/61118769-b623-477a-ac67-afe7703da093
Гнатюк М. Михайло Возняк як історик української літератури / Михайло Гнатюк // Дивослово. – 2009. – № 7/8. – С. 57–61.
Гнатюк М. Михайло Возняк – дослідник історії "Просвіти” / М. Гнатюк // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – 2010. – Вип. 19. – С. 615–619.
Легкий М. Голос у діалозі генерацій : (М. Возняк в оцінці І. Франка) / Микола Легкий // Укр. літературознавство. – Львів, 2010. – Вип. 69. − С. 202–208.
Микитюк В. Періодизація історії української літератури у синтезах Омеляна Огоновського та Михайла Возняка / Володимир Микитюк // Укр. літературознавство. – Львів, 2010. – Вип. 69. − С. 160–170.
Скоць А. Академік Михайло Возняк : лише один штрих до портр. / Андрій Скоць // Укр. літературознавство. – Львів, 2010. – Вип. 69. – С. 128–132.
Федорак Н. Українські літописи в дослідженнях Михайла Возняка / Назар Федорак // Михайло Возняк. Студії над українськими літописами : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка ; упоряд., вступ. ст. та комент.: Назар Федорак. – Львів, 2011. – С. 7–32.
Хміль О. Михайло Комаров в оцінці Михайла Возняка / Ольга Хміль // Бібліографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка у Львові (1909–1939) : напрями діяльності та постаті : зб. наук. пр. / НАН України, Львів. нац. наук. б-ка України ім. В. Стефаника. – Львів, 2010. – С. 207–220.
Бродик З. В. Періодичні видання у книжковій колекції Михайла Возняка. Часопис «Ми» : історія вид. та тематика публ. : [із фондів ЛННБУ ім. В. Стефаника] / З. В. Бродик // Сучасні проблеми діяльності бібліотеки в умовах інформаційного суспільства : матеріали третьої наук.-практ. конф., Львів, 23 верес. 2011 р. / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Львівська політехніка», Наук. техн. б-ка ; редкол.: О. В. Шишка [та ін.]. – Львів, 2011. – С. 265–273.
Гнатюк М. Науковий подвиг академіка Михайла Возняка / Михайло Гнатюк // Возняк М. Історія української літератури / Михайло Возняк. – 2-е вид., випр. – Львів, 2012. – С. 5–28.
———————————————
Возняк Михайло Степанович (1881–1954) // Електронна бібліотека «Цифрова Україніка»
Кандидат у депутати Верховної Ради УРСР Михайло Степанович Возняк